відвертати


відвертати
I = відвернути
1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити
2) (повертати що-н. убік від кого / чого-н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відвертати — а/ю, а/єш, недок., відверну/ти, ерну/, е/рнеш, док., перех. 1) Повертати, відводити що небудь убік від кого , чого небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2) розм. Відвалювати або зсувати що небудь убік. || Відрізуючи, відкидати… …   Український тлумачний словник

  • підвертати — а/ю, а/єш, недок., підверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що небудь. || Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу. || перен., під кого – що. Підкоряти чиїйсь владі …   Український тлумачний словник

  • повідвертати — а/ю, а/єш, док., перех. Відвернути все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • відвертати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підвертати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідвертати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… …   Український тлумачний словник

  • прикривати — а/ю, а/єш, недок., прикри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Класти що небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. || Укривати кого небудь чимсь. || Осідати на що небудь. || Робити дах; покривати. || Опинятися зверху на чому небудь,… …   Український тлумачний словник

  • баки — I ів, мн. Те саме, що бакенбарди. II ів: •• Забива/ти (заби/ти) ба/ки кому розм. нав язливими розмовами відвертати чиюсь увагу від чого небудь; заморочувати, задурювати голову комусь. III ба/кси, ів, мн., жарг. (одн. бак, а, ч.) …   Український тлумачний словник

  • відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.